Презентація для тренінгу

Гуманізм

Ординація Війська Запорізького

Ордина́ція 1638 (від лат. ordinatus — упорядкований, «Ординація Війська Запорізького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої») — постанова сейму Королівства Польщі, видана у грудні 1638 року після придушення козацько-селянського повстання під керівництвом Павлюка та Скидана^[1].

Згідно з ординацією було скасовано виборність козацької старшини і ліквідовано козацький суд. Козацький реєстр зменшувався до 6 тисяч осіб — 6 полків по тисячі козаків у кожному. До реєстру вносили тільки тих козаків, які не брали участі у повстанні. Лише сотники та отамани могли бути обрані з козаків, які мали заслуги перед Річчю Посполитою. Усі виключені з реєстру повинні були повернутися до свого попереднього стану. Замість гетьмана призначали старшого комісара козацького війська, який підлягав безпосередньо коронному гетьманові Польщі. Йому віддавалась уся військова і судова влада в реєстрі і доручалося рішуче придушувати будь-яке «своєвільство козацьке». Резиденцією комісара було місто Трахтемирів (див. Трахтемирівський монастир). Посади полковників і осавулів також заміщали винятково з шляхтичів. Козакам дозволялося жити лише в королівських маєтностях Черкаського, Корсунського та Канівського староств. Міщанам і селянам під страхом смертної кари заборонялося вступати у козаки і навіть віддавати своїх дочок заміж за козаків.

Решта пунктів ординації спрямовувалася проти Запорозької Січі. Два полки реєстровців повинні були постійно перебувати на Січі, щоб допомагати запорожцям відбивати татарські напади і перешкоджати їхнім походам у Крим і Туреччину. На Запоріжжя козак міг потрапити лише при наявності паспорта, затвердженого комісаром. Ординацією передбачалося відбудувати Кодак і розмістити в ньому сильний гарнізон з 600 піхотинців і 100 найманих драгунів. Нереєстрове козацтво ординацію не визнало.

30 серпня 1638 року Микола Потоцький скликав у Києві «загальну раду» реєстрових козаків, у якій, однак крім старшини, мали право взяти участь по кілька чоловік від кожного з шести полків. На раді і була оголошена Ординація війська Запорозького реєстрового.

24 листопада 1638 року в урочищі Масловий Став відбулася «остаточна комісія з козаками», на якій в присутності М.Потоцького та інших панів була виголошена ухвала. В ній мовилося, зокрема, про те, що козаки «покірно приймають заслужене ярмо на свої шиї». Комісаром реєстру призначався шляхтич П. Комаровський, військовими осавулами — Левко Бубновський та Ілляш Караїмович. Серед сотників, яких обрали козаки, були і майбутні діячі національно-визвольної війни 1648—1654 років — Богдан Хмельницький та Федір Лютай.

Передумови Національно-визвольної війни

Національно-визвольна війна — це війна проти іноземного панування, за створення власної незалежної держави.

Передумови

1. Перебування українських земель під владою Речі Посполитої.

2. Відсутність власної державності.

3. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.

4. Національно-релігійне гноблення українського населення з боку польської влади.

5. Виникнення козацтва і перетворення його на провідну політичну силу українського суспільства.

6. Великі козацько-селянські повстання 90-х років XVI ст. та 20-30-х років XVIІ ст.

Причини

1. Політичні;

• Долучення українських земель до складу Речі Посполитої, політика якої відносно України мала яскраво виражений колоніальний характер.

• Колонізація загрожувала винищенню української народності, що було великою національною небезпекою.

• Відсутність власної державності (Запорозька Січ не охоплювала значних територій, заселених українцями).

2. Соціально-економічні:

• Посилення феодально-кріпосницького гніту, погіршення становища народних мас.

Польські та українські магнати, захоплюючи родючі землі, експлуатували населення. Посилювався процес закріпачення селян.

Зростала панщина, яка в деяких місцевостях сягала 4-5 днів на тиждень.

Збільшувалися різноманітні побори селян.

• Тяжке становище нереєстрових козаків.

Польський уряд постійно намагався позбавити їх козацьких вільностей і повернути під панське ярмо.

• Невдоволеними були і реєстрові козаки.

Польський уряд постійно обмежував реєстр, позбавляв їх самоврядування — всі вищі посади їхнього війська посідали за призначенням (часто польські шляхтичі).

• Невдоволеним було і міське населення.

Більшість міст і містечок України на початку XVII ст. потрапило до рук шляхти й магнатів, які обмежували їхні привілеї, належні їм за магдебурзьким правом.

3. Національні:

• Не припинялося ополячення українського населення.

• Відбувалося обмеження українців у правах.

4. Релігійні:

• Утиски православної церкви.

• Насильницьке покатоличення українського населення.

• Конфіскація православного церковного майна і земель.

• Невдоволення православної шляхти, яка користувалася значно меншими політичними правами, ніж польська.

Релігійні утиски, за словами М. Грушевського, "дали заклик, який об’єднав у боротьбі проти польських порядків усіх незадоволених ними, без відмінності становища та економічних інтересів".

Характер війни

Національно-визвольна, антифеодальна.

Справедлива війна українського народу за своє соціальне і національне визволення.

Рушійні сили Національно-визвольної війни:

селянство,

козацтво,

міщанство,

частина українського духовенства,

дрібна та середня православна українська шляхта.

Провідною силою в Національно-визвольній війні виступало козацтво.

Завдання Національно-визвольної війни

1. Визволити Україну з-під влади шляхетської Польщі, знизити польське панування, стати на шлях самостійного розвитку.

2. Скинути гноблення польських феодалів і польсько-шляхетської адміністрації.

3. Ліквідувати велику феодальну власність на землю, скасував ти кріпацтво та утвердити козацький тип господарювання.

4. Створити в етнічних межах України власну державу.

5. Обстоювати і захищати національну незалежність.

Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році

ПОСТАНОВА Верховної Ради України

Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 2, ст.30)

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою ВР 
№ 2161-VIII від 05.10.2017, ВВР, 2017, № 42-43, ст.390}

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє:

1. Урочисто відзначити на державному рівні у 2017 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

забезпечити відзначення у 2017 році на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв згідно з додатком;

у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з відзначення у 2017 році пам’ятних дат і ювілеїв, розробити та затвердити плани заходів з відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2017 року, вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, "круглих столів", науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2017 року;

включити теми, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2017 року, до переліку тем конкурсів Малої академії наук України, рефератів, курсових та дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

4. Рекомендувати Міністерству культури України забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам і ювілеям 2017 року.

5. Рекомендувати Міністерству закордонних справ України подати у 2017 році пропозиції щодо включення найбільш визначних пам’ятних дат і ювілеїв 2020 та 2021 років до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2020-2021 років.

6. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2017 року, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з їх відзначенням.

7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування розробити та затвердити з урахуванням пропозицій Українського інституту національної пам’яті переліки пам’ятних дат і ювілеїв 2017 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.

8. Запропонувати:

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2017 року;

Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" видати поштові конверти і поштові марки, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2017 року.

9. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

10. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України	А.ПАРУБІЙ
м. Київ  22 грудня 2016 року  № 1807-VIII

Флеш-моб до Дня Гідності та Свободи у НВК "Мишковицька ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ"

Мишковицька ЗОШ "Великодні фестини" 2017р

Учні Мишковицької ЗОШ вітають Матерів з "Днем Матері".

Олімпійське лелеченя. Мишковицька ЗОШ І-ІІІ ст.